В офiцiйнiй росiйськiй, а згодом i радянськiй науцi проблема "Україна та Крим" розглядалася тiльки у планi стосункiв Росiї з Кримом. Однак, як свiдчать iсторiчнi факти та документи, українцi мали близькi стосунки з Кримом, жили в Криму задовго до приєднання України до Росiї. Як свiдчить турецький мандрiвник та iсторик, автор 10-томної "Книги мандрiв", Евлiє Челебi, за переписом 1666 р. в Кримському ханствi проживало 1 мiльйон 120 тисяч чоловiк. З них — майже 920 тисяч козакiв (тобто — українцiв), серед яких 120 тисяч дiвчат та 200 тисяч дiтей.

( Читати далі )

Етнічні атрибути (від лат. attribuo — надаю, наділяю) — невід'ємна властивість, істотна ознака предмета або явища.

Розвиток будь-якого етносу, пов'язаний з творенням його державності, національної свідомості, етнічної культури у найбільш концентрованому вигляді втілювався у символіці й атрибутиці — геральдичних знаках, печатках, прапорах тощо.

( Читати далі )

Етнічний автостереотип — система уявлень представників того чи іншого етносу про себе та характеристик, якими вони себе наділяють. Етнічний стереотип формується на основі інформації про конкретний етнос або окремих його представників та прагнень гідно репрезентувати себе у системі міжетнічних стосунків.

( Читати далі )

Етнічна ідентифікація (від лат. identificare — ототожнення), — психологічний процес ототожнення індивідом себе з іншою особою, групою. Цей процес допомагає індивіду оволодівати різними видами соціальної діяльності, засвоювати і втілювати соціальні норми і моральні цінності.

( Читати далі )

Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто — до легкого року, а не чисто — до суворої зими.
Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня — зима буде тепла, якщо ж до цього таки чисто вишня зелена — зима буде люта.

Якщо до цього дня не спадає з вишень листя — на теплу зиму, а звільниться — на сувору.

Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі — початок зими буде теплим, але згодом похолодає.

Якщо вітер з півдня низовий — зима буде теплою, з півночі горішний — холодною, із заходу — сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

( Читати далі )

Найдавніша людність території України (за даними антропології). Антропологічні особливості давнього населення території України (доба раннього заліза — пізнє середньовіччя). Антропологічний склад українського народу.

Етнічна ідентифікація (від лат. identificare — ототожнення), — психологічний процес ототожнення індивідом себе з іншою особою, групою. Цей процес допомагає індивіду оволодівати різними видами соціальної діяльності, засвоювати і втілювати соціальні норми і моральні цінності.

Етнічна ідентифікація може проявлятися в будь-яких формах, що включають в себе різні психологічні механізми та види діяльності, відмінні ступені засвоєння індивідом будь-яких ролей, норм та цінностей.

( Читати далі )

Етнікос — давньогрецький прикметник від слова «етнос» — народ. Застосовується тоді коли йдеться про вузьке розуміння останнього, тобто для означення сукупності осіб однієї етнічної належності незалежно від їхнього територіального розміщення (на відміну від широкого значення термінів «етнос» та «етносоціальний організм»).

( Читати далі )

Етнізація — це становлення, розвиток і закріплення в особистісних структурах якостей, що відбивають особливості культури етносу, членом якого є особа. Етнізація на практиці розгортається як аспект соціалізації, елемент виховання, зріз формування типу життєдіяльності особи, перш за все становлення її емоційних, когнітивних, вольових процесів, як набуття особливостей оціночних, моральних суджень, естетичних уявлень, як формування композиції умінь, як засвоєння типових виробничих навичок, прийомів, стилю спілкування і поведінки, специфічного сприйняття світу, притаманної культурі етносу картини світу.

( Читати далі )

Ендогамія — практика одруження переважно всередині своєї спільноти. У вузькоспеціальному значенні — звичай, що забороняє одруження за межами даної соціальної (етнічної) групи.

( Читати далі )

Еміграція — поняття, що вживається як для визначення процесу виїзду громадян із своєї країни в інші країни на постійне або довготривале проживання, так і для визначення статусу сукупності вихідців з однієї країни, які проживають в іншій країні, в межах часу, потрібного для їх правової і соціальної адаптації в нових умовах.


( Читати далі )

Екстремізм етнічний — прихильність до крайніх поглядів з питань етнічних відносин. Етнічний екстремізм в сфері соціальних відносин виявляє схильність до етнічного сепаратизму. В політиці прагне до вирішення етнічних проблем із застосуванням найрадикальніших методів, включаючи всі види насилля і терору. Для сучасної епохи характерна багатоманітність різновидів та проявів етнічного сепаратизму, і перш за все — неофашистські партії та угрупування, лівий екстремізм, «нові ліві» у Італії та Франції, «червоні бригади» в Італії та ФРН, ісламський екстремізм та ін.

( Читати далі )

Експектації етнічні (від гр. ethnicos — народні та англ. expectation — чекання) — природні компоненти системи регуляції поведінки та взаємодії представників певної етнічної спільності, які являють собою різновид соціальних санкцій (вимоги) щодо збереження притаманних даному етносу норм соціальної поведінки, відносин, установок тощо. На відміну від офіційних нормативно-правових актів, які втілюють певні вимоги до поведінки та взаємодії людей, експектації етнічні носять неформалізований, мимовільний та найчастіше неусвідомлений характер.

( Читати далі )

Екзогамія — одна з норм первісного права, що накладала заборону на шлюби і навіть на статеве спілкування у межах певного роду. Однак екзогамія роду була невід'ємною від ендогамії племені. Екзогамію було заборонено в дуже вузьких межах (батько й дочка, матір та син, брат та сестра), але зобов'язувала до шлюбів між дітьми братів та сестер, тобто — між вельми близькими родичами по крові. У деяких племен шлюб поза межами племені навіть заборонявся. Отож, мабуть, родова екзогамія була скоріш за все, засобом зміцнення племінної ендогамії. Це фактично був спонтанно і безсвідомo відшуканий засіб висування на історичну авансцену племені як історичної спільності людей. Тим самим було зроблено історичний крок у напрямі інтеграції людства через його диференціацію.

Завершили літеру Д, наразі не багато, але поступово словник буде наповнюватись:

— Деетнізація
— Денаціоналізація
— Депортація
— Держава поліетнічна
— Дискримінація етнічна

Ви вже ознайомились з літерою Г :)

Дискримінація етнічна — утиски, що здійснює панівний етнос щодо непанівного етносу (або певної кількості таких етносів). Вона дається взнаки при наймі на роботу та звільненні з роботи, при виплаті заробітної плати та встановленні окладу, при вирішенні питань підвищення кваліфікації та висування на більш високу посаду, при наданні прав громадянства та здійсненні судочинства, при реалізації прав на соціальний захист та прав людини взагалі тощо.

( Читати далі )

Держава поліетнічна — держава, на території якої водночас проживає кілька етносів. У вузькому, тобто спеціальному, розумінні цього терміну мова йде про державу, створену двома або більшою кількістю етносів за умов, коли ці етноси або рівноправні (Швейцарія, Бельгія), або коли один з етносів має панівний стан у державі (колишні Російська, Австро-Угорська чи Британська імперії). У більш широкому розумінні цього терміну поліетнічними є фактично усі сучасні держави, бо кожна з них включає щонайменше кілька (найчастіше значну кількість) етноменшинних груп.

( Читати далі )

Депортація — вигнання, вислання. У правовій сфері — особливий вид заслання. У широкому розумінні депортацією називають примусове виселення з місця постійного проживання особи, яка визнана соціально небезпечною. Депортація може застосовуватися як до окремих осіб, так і до представників певноїсоціальної групи.

( Читати далі )

Денаціоналізація — процес насильницького позбавлення певного народу власної державності зі всіма наслідками, а саме: втрата, насамперед, політичної та економічної незалежності (державних кордонів, митниць, власної грошової одинці, війська, органів безпеки, можливості здійснювати самоврядування та ін.), втрата значною мірою й духовно-культурного суверенітету (можливостей проведення самостійної освітньої політики, розвитку власних наук, літератури, мистецтва тощо).

( Читати далі )