Білінгвізм (двомовність)

Білінгвізм (двомовність) — специфічний стан суспільного життя, при якому спостерігається і є визнаним факт функціонування й співіснування двох мов у межах однієї держави.

( Читати далі )

Бізнес етнічний

Бізнес етнічний — цим поняттям позначається, з одного боку, підприємництво, що характерне для представників етнічних меншин у поліетнічному суспільстві, а з другого, — культивування традиційних промислів, котрі властиві тому чи іншому етносові або його частинам, розташованим в іноетнічному середовищі.

( Читати далі )

Біженець

Біженець — особа, яка внаслідок особливого перебігу подій або через цілком обгрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою раси, етнічного походження, релігійноговірування, громадянства, приналежності до певної соціальної групи або політичної орієнтації знаходиться за межами країни своєї громадянської приналежності й не може скористуватися захистом цієї країни або не бажає цього робити внаслідок таких побоювань; або, не маючи певного громадянства й знаходячись поза межами країни свого попереднього постійного мешкання, не може або не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань.

( Читати далі )

Батьківщина етнічна

Батьківщина етнічна — природа у цілому, тобто сукупність особливостей ландшафту, клімату, флори та фауни у їх власній історії, що позначилася на формуванні певного етносу, і на фоні яких відбувалися найважливіші доленосні події процесу цього формування у оболонці різноманітних соціально-економічних, духовно-культурних, військово-політичних та інших зовнішніх стосунків та відносин. Етнічна батьківщина — явище соціально-екологічне. Якщо етнос досить великий за чисельністю і займає значні географічні простори, то він може дрібнитися на відносно самодостатні субкультурні угрупування (наприклад, лемки, бойки, гуцули, поліщуки в Україні). Отже усвідомлення і відчуття етнічної батьківщини може мати двоїстий прояв: як належність до своєї «малої» батьківщини і як спорідненість із усім тим простором, що його обіймає етнос.

( Читати далі )

Багатокультурність

Багатокультурність — характерний для деяких поліетнічних держав стан суспільства, в якому порівняно помітний та стійкий розвиток отримали декілька етнічно різних культур. Це пов'язано з якісною стороною поліетнічного характеру суспільства, де різні етнічні культури не просто існують, наприклад, формально, а розвиваються реально й практично, часто користуючись відповідною підтримкою з боку держави. Останнє, характерно для сучасної Канади, що протягом останніх десятиріч офіційно проповідує теорію та практику багатокультурності на державному рівні. Канадська політика багатокультурності (Multiculturalism), що власне і дала назву даному явищу, грунтується на офіційному юридичному визнанні рівноправ'я культурвсіх етнічних спільнот, які проживають у країні. Це виявляється у здійсненні спеціальних програм, розвитку та підтримці цих культур із боку державних агентств та відомств. У тій чи іншій формі багатокультурність як явище існує майже й в усіх поліетнічних країнах, однак її офіційне визнання та функціонування у вигляді спеціального комплексу політико-правових та ідеологічних засад такого поширення як у Канаді не отримало.

Асиміляція етнічна

Асиміляція етнічна — розчинення самостійного етносу або його частини в середовищі іншого, як правило, більш великого етносу. При цьому етнос, що асимілюється, втрачає свою мову, традиційну культуру, етнічну самосвідомість, переймаючи етнокультурні компоненти іншого етносу. У разі, коли процес обмежується запозиченням лише культурних компонентів, він називається акультурацією. Консолідаційні процеси характеризуються злиттям споріднених етносів чи субетносів або етнографічних груп у єдиний етнос. Інтеграційні процеси також характеризують взаємодію етносів, але різних за своїми мовними, культурними та етнічними параметрами, внаслідок чого у них з'являється ряд спільних рис, у тому числі спільної етнічної самосвідомості. Якщо при взаємодії етносів, не пов'язаних спорідненістю, виникає новий етнос, то перед нами всі ознаки того, що відбувається етнорасова міксація (за термінологією західних етнологів — амальгамація).

( Читати далі )

Архетипи етнічні

Архетипи етнічні — сукупність духовно-культурних символів та образів етнічного буття, через які життя кожного етнофора наповнюється почуттям смислозаданості та доцільності. Це, так би мовити, етнічна «душа в собі». Архетипи етнічні, існуючи як колективне несвідоме, створюючи основу духовної сутності людини, яка пройнята ними, здатні надавати цій людині якостей духовної рівноваги, а тому й соціальної усталеності, оберігаючи її душу від руйнівних наслідків урбанізації та техногенних процесів. Вони здатні тим самим протистояти появі невиразно-одноманітної, сірої людини-конформіста, яка легко перетворюється на носія девіантних та суіцідних нахилів.

( Читати далі )

Ареал етнічний

Ареал етнічний — територія, на якій концентрується значна частина представників того чи іншого етносу. Прикладами етнічних ареалів в Україні є болгарський етнічний ареал у Белградському районі Одеської області, грецький етнічний ареал у Приазов'ї, угорський етнічний ареал у Закарпатті тощо. Як правило, у межах етнічного ареалу найбільш ефективно зберігаються традиції, звичаї, елементи культури та побуту тих чи тих етнічних спільнот. У 20-30-і роки етнічні ареали були основою утворення національних районів німців, болгар, євреїв, поляків тощо. Останніх 1931 p. нараховувалося 25, а національних сільрад — 811. Сьогодні етнічні ареали відіграють важливу роль у структуруванні етнічних меншин України.