Група етноконфесійна




Група етноконфесійна — сталий зв'язок частини народу з певною конфесією. Інколи з нею тісно зрощується компактна група етносів. Найпоширеніший перший різновид цієї спільності (його точніше б назвати субетноконфесійним). Етноконфесійною групою є підстави вважати частини народу за віросповідною належністю лише тоді, коли вони набувають особливих, тільки їм притаманних етнічних властивостей. Це досягається за допомогою такого механізму: з одного боку, етнічні явища, ознаки протягом тривалого часу взаємодії з культом засвоюються ним, «конфесіонізуються», а з другого, — окремі компоненти релігійного комплексу, проникаючи у різні сфери суспільного життя, сприймають етнічне забарвлення і зміст, «етнізуються».

Групами етноконфесійними є, наприклад, старообрядці і молокани серед росіян, аджарці у грузин, меноніти поміж німців, крешени і нагайбаки серед татар, йезіди у курдів, латгальці серед латишів, помаки (магометани) у Болгарії, вальденси в Італії, друзи у Сірії, копти в Єгипті та ін. Деякі субетноконфесійні групи поступово асимілюються, інші мають тенденцію перетворюватися в окремі етноси (панджабці-мусульмани, панджабці-індуїсти). Приклади метаетноконфесійних груп спостерігаються на Філіппінах, де все населення — християнські народи півдня (моро) і племена глибинних районів, серед яких переважають різні традиційні культи.

Етноконфесійні групи відзначаються соціальною стабільністю, культурно-побутовою своєрідністю, моральним традиціоналізмом.
  • 0
  • 3 февраля 2011, 13:04
  • admin

Коментарі (0)

RSS згорнути / розгорнути

Лише зарeєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.