Господарювання етнічне




Господарювання етнічне — поняття, що відбиває той факт, що в залежності від природних умов оточуючого середовища, в якому формувався етнос (особливо на початковому своєму етапі, у його народу виробляються нахили та звички до певних способів у певних галузях господарювання.

Так, українці вважаються добрими хліборобами, корейці — овочеводами, гренландці — риболовами, ненці — оленеводами тощо.

Тому в цілому господарювання етнічне має свій господарський етос — домінуючі галузі чи навіть професії, навколо яких інші грають додаткову роль.

В залежності від національного характеру, соціального устрою та природних умов виробляється етнічна схильність до індивідуальних чи колективних форм господарювання.

Усе це мало чітко окреслені ознаки, коли господарство мало етнічно та державно замкнуті форми. Вплив цих факторів зберігався до деякої міри і за умов продуктивної економіки. Та в епоху, коли основним товаром, а отже 1 багатством, стає інформація, а міжнаціональний ринок розподілу праці стає всепросякливим, етнічні ознаки господарювання ставатимуть надто непомітними.
  • 0
  • 24 января 2011, 17:44
  • admin

Коментарі (0)

RSS згорнути / розгорнути

Лише зарeєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.