Відродження етнічне




Відродження етнічне — процес пов'язаний з активізацією зацікавленості широких мас того чи іншого народу у пізнанні власної історії, культури, побуту, традицій, із підвищеним прагненням до відтворення у різних формах (через етнічні організації, культурно-мистецьку діяльність, сім'ю, наукові та просвітительські товариства) своєї самобутності, завдяки якій той чи інший народ, та чи інша людська спільнота вирізняється у поліетнічному середовищі.

Ознаками етнічного відродження є утвердження позицій мови у лінгвістичній ситуації поліетнічної держави, звільнення від впливів іноетнічних елементів культури, що неприроднім шляхом нав'язувалися певній етнічній спільноті (наприклад, «русифікація» в Україні, «американізація» корінного населення сучасних США), пожвавлення діяльності організацій, утворених вихідцями з однієї країни, зокрема церкви, інтенсифікація зв'язків між різними частинами етносу, що внаслідок певних обставин опинилися у різних країнах. Процес етнічного відродження у кінцевому результаті має завершуватися завоюванням гідного (незанедбаного) становища того чи іншого етносу або ж його частини у поліетнічному, етнополітичному організмові (державі) й вдоволенням потреб, пов'язаних з етнічним походженням особи.

Етнічне відродження характерне для багатьох поліетнічних країн сучасного світу. Його апогей для Сполучених Штатів й Канади припадає на 1960-і — середину 1980-х pp.у державах, що входили до складу колишнього Радянського Союзу, він розпочався з середини 1980-х років, поштовх якому дала «перебудова». Як у західному, так і у східному світі етнічне відродження стикається з чималими об'єктивними та суб'єктивними труднощами. У результаті можливі конфлікти, інколи з застосуванням сили (конфлікти між індіанцями США та офіційними властями, Грузія-Абхазія, Нагірний Карабах у Азербайджані тощо). Міжетнічних конфліктів можна уникнути, віднайшовши оптимальне співвідношення у вдоволенні потреб розвитку етнічної більшості (домінуючої спільноти) та етнічних меншин. При цьому позитивну роль має відіграти етнополітика держави, на території якої розселені представники різних етносів.

Етнічне відродження — процес циклічний. Він може тривати кілька десятків років — поки не задовольняться етнічні запити тієї чи іншої спільноти людей. Згодом наступає період розбудови етнічної самобутності аж до тих пір, поки вже на новій стадії не виникне суперечностей у стосунках між більшістю та меншинами. Історичний досвід західних країн (США, Канада, Великобританія, Бельгія) свідчить, що процес етнічного відродження у новій фазі відновлюється через 30-40 років після завершення попередньої, тобто, коли змінюються соціальні умови існування у поліетнічній державі, а форми регулювання міжетнічних стосунків залишаються без змін.
  • 0
  • 19 октября 2010, 12:06
  • admin

Коментарі (0)

RSS згорнути / розгорнути

Лише зарeєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.